UA RU EN PL
ДОВІДКОВІ ТЕЛЕФОНИ

Київ: +38 044 592-68-78
Стрий: +067 89 1-00-00
Львів, Івано-Франківськ,
Хмельницький, Кременчук
усі контакти та розклад

Що ми лікуємоГідроцефаліяСтатті

В лікуванні гідроцефалії допоможе досвід британців

Медики добре знають, що головний і спинний мозок людини «плаває» у лікворі — рідині, що захищає їх від ушкоджень. Виробляється вона всередині головного мозку, а звідти через систему так званих мозкових шлуночків природними отворами виходить назовні і омиває головний та спинний мозок з усіх боків. Так відбувається природна циркуляція ліквору. Та якщо рідина з якихось причин затримується всередині головного мозку (виробляється, але нікуди не дівається), то виникає водянка (по-науковому гідроцефалія). Рідина тисне на головний мозок і розчавлює його сіру та білу речовини. Як свідчить статистика, це захворювання в Україні трапляється у ста чоловік на мільйон населення.

НАЙЧАСТІШЕ гідроцефалія зустрічається в дітей, рідше - у дорослих, - розповідає директор Міжнародного центру нейрохірургії, член Асоціації нейрохірургів Великої Британії, кандидат медичних наук І. П. Курілець. - У таких дітей ми спостерігаємо надмірне збільшення голови, бо кістки черепа ще не зрослися між собою, а підвищений внутрішньочерепний тиск, який виникає унаслідок водянки, розштовхує їх. У дітей, хворих на гідроцефалію, відбувається затримка у психічному розвитку, вони відчувають постійний головний біль. Розвивається сліпота або відчутно погіршується функція зору. Трапляються ендокринні розлади, паралічі. Якщо гідроцефалія розвивається у дорослих, коли кістки черепа сформувалися, зрослися і не можуть уже розійтися, то виникає жахливий головний біль, у хворих знижується зір, часто вони втрачають свідомість, аж до мозкової коми.

Які причини захворювання на водянку? - запитую Ігоря Петровича.

Гідроцефалія може розвинутися внаслідок запальних процесів. Тоді русло, по якому циркулює ліквор, звужується, це призводить до виникнення зрощень, які перекривають русло. Це можуть бути пухлини головного мозку, які, наче корок, закривають вихід для циркуляції рідини, інші причини, пов'язані з посттравматичними ситуаціями. Якщо, наприклад, дитина чи дорослий перенесли травму головного мозку і був крововилив, то згусток крові може закупорити всі ліквороносні шляхи.

І що далі?

Якщо процес розвиваєтеся гостро, у таких хворих настає кома і смерть. Якщо закриття ліквору відбувається повільно, це призводить до атрофії головного мозку. Причому ця атрофія незворотна.

Які методи лікування?

Донедавна лікування цього захворювання полягало, а у багатьох нейрохірургічних клініках і досі полягає в тому, що в середину головного мозку вміщується трубочка - катетер (так званий шунт), один кінець якого занурюється в шлуночки, інший виводиться або в кровоносне русло, або в черевну порожнину. Сама ж трубочка розміщується під шкірою.

Можна говорити про високоякісні чи недоброякісні шунти, про вітчизняні чи імпортні, дешеві чи дорогі, але небезпекою цих операцій є те, що вони, ці шунти, періодично забиваються. І якщо вчасно не замінити їх (а це знов-таки операція), то ситуація з гідроцефалією повторюється. Тобто хворі, котрі мають шунт, ризикують знову потрапити в стан мозкової коми. Причому з різних причин. Скажімо, в шунті клапан вийшов з ладу чи ще щось. Практика показала, що кожні два - три роки шунти треба міняти. Якщо, скажімо, дитину прооперували у шкільному віці, то протягом усього подальшого життя шунти треба міняти з певною періодичністю, що не дуже приємно і досить небезпечно.

На сьогоднішній день цій методиці опонує інша, нова. За останнє десятиліття винайдено нейроендоскопи, які вже пройшли декілька генерацій (удосконалень) — від простих до складних, оснащених сучасним електронним пристосуванням. Це і джерело світла, і відеокамера, і монітори, і інструменти, які дають змогу прокласти ще один шлях для відтоку рідини. Нейроендоскоп вводиться в третій шлуночок, а за допомогою спеціальних інструментів у цьому шлуночку робиться отвір, крізь який рідина витікає з мозку і спрямовується за призначенням. Тобто, операція імітує природну циркуляцію ліквору. Вона, як правило, робиться один раз на все життя і дає повне одужання хворого.

За словами І. Курільця, уперше операції на сучасному обладнанні було здійснено з ряді країн понад 10 років тому. За цей час прилади та інструменти модернізовано так, щоби з максимальною простотою і легкістю виконувати хірургічне втручання. Технічний прогрес настільки спростив цю операцію, що вона триває всього до десяти хвилин, тоді як шунтування займало більше години. (До речі, нейроендоскопічну операцію можна зробити раз на все життя й тим, кому вже зробили шунтування і виникла потреба його повторити).

Міжнародний центр нейрохірургії вперше отримав цю технологію, так би мовити, з рук у руки від відомого англійського нейрохірурга професора Генрі Марша. Він був першим нейрохірургом у Великій Британії, який здійснив саме цю операцію, а нині популяризує нову технологію в різних країнах. Генрі Марш особисто виконав сотні таких операцій і з щирістю подарував Україні обладнання для них. Зараз тут оперують уже самостійно. Українські та англійські нейрохірурги святкують свою перемогу: завдяки такій дружбі та кооперації знайдено найдешевший спосіб освоєння нової технології.

Спеціалісти Міжнародного центру стверджують, що подібне обладнання є в багатьох обласних нейрохірургічних клініках. На жаль, більша частина його не працює, зокрема через брак належного досвіду в медиків. Тому нейрохірурги Міжнародного центру нейрохірургії поставили за мету об'єднати зусилля і допомогти своїм колегам, щоб вони могли здійснювати нейроендоскопічні операції в усіх обласних центрах України.

Микола ЮРЧИШИН

Повернутися у розділ