Нейроендоскопія
Гідроцефалія – хвороба, що виникає при блокаді витоку спинномозкової рідини з шлуночків (внутрішніх резервуарів) мозку. Традиційно для забезпечення відтоку рідини використовують вентрикуло-перитонеальне шунтування, тобто в шлуночок вставляють тоненьку трубочку, котру через клапан проводять в черевну порожнину або в крупну вену.
В 90-х роках ХХ ст. запропоновано революційний метод перфорації дна третього шлуночка - нейроендоскопічний. Нейроендоскоп винайдено на основі останніх технічних досягнень людства. Останній представляє собою складну оптичну систему лінз Гопкінса, каналу освітлення, відеоканалу, а також каналів для введення та відведення рідини, що вмонтовані в трубку діаметром всього 6 мм. Операцію виконують через маніпуляційний канал. Зображення передається на екран і лікарі бачать, куди треба вести інструменти, щоб відновити відтік рідини. Суть операції полягає в створенні відтоку через дно третього шлуночка у позамозкові цистерни лікворної системи. Новоутворений отвір створюють спеціальним катетером. В результаті - ліквор безперешкодно витікає з мозку назовні і людина врятована назавжди.
Метод мало травматичний та надійний. На відміну від шунтування, яке триває годину-дві, операція займає всього 10-20 хвилин.
Загалом, введення нейроендоскопа та маніпуляції ним вимагають достатніх навичок та досконалого володіння технікою.
Нейроендоскопію лікарі Міжнародного центру нейрохірургії перейняли в 2004 році з рук англійського нейрохірурга Генрі Марша, котрий був піонером застосування цього методу у Великій Британії (1994).
Застосування нейроендоскопа можливе і для діагностики та лікування деяких пухлин і кист головного мозку.